Зупинімо Північний потік – 2!

«Північний потік — 2»— це проєкт розширення активного в Балтійському морі газогону «Північний потік» довжиною 1234 кілометри, який проходять з Росії до Німеччини. Перші дві гілки трубопроводу («Північний потік – 1») були відкриті в листопаді 2011 року і пролягають від Виборгу до Любміна поблизу Грайфсвальда. Наступний, подібний проект “Північний потік -2” також складається з двох труб і пролягає паралельно до попереднього.

Трубопровід “Північний потік-2” має транспортувати 55 мільярдів кубометрів природного газу на рік з Росії до Мекленбурга-Західної Померанії через Балтійське море. Роботи з укладання першої труби були завершені 4 червня 2021 року. Власником та оператором «Північного потоку 1» є Nord Stream AG, акції якого належать Газпрому (Росія, 51%), E.ON (сьогодні Uniper, 10%), Wintershall (Німеччина, 10%), Gasunie, OMV (Австрія, по 10%) та Engie (Франція; раніше GDF SUEZ SA, 10%). Власником проєкту «Північний потік – 2» є однойменна компанія Північний потік – 2, яка повністю належить російському Газпрому.

Неефективний і неекологічний проєкт

Однак, за даними Німецького інституту економічних досліджень, додатковий трубопровід для забезпечення постачання природного газу в Німеччині та Європі є непотрібним та економічно невигідним. Немає короткострокового або довгострокового дефіциту газу. Існуюча інфраструктура покриває поточні та майбутні потреби.

Більше того, “Північний потік-2” загрожує заблокувати розбудову відновлюваних джерел енергії. Газ як екологічно чиста перехідна технологія є міфом. Навпаки, через викиди метану під час видобутку, транспортування та використання природний газ є вбивцею екології, так само, як і вугілля. Природний газ складається майже на 100% з метану (CH4), який є потужним і агресивним парниковим газом з у 100 разів сильнішим потенціалом, ніж у вуглекислого газу. Якщо врахувати викиди за весь життєвий цикл цієї інфраструктури, вуглецевий слід при високих показниках протікання труб приблизно такий самий, як і при видобутку і спалюванні вугілля. З огляду на вже прогресуюче накопичення парникових газів в атмосфері, розширення газової інфраструктури прискорить досягнення переломних моментів у кліматичній системі, що явно суперечить кліматичним цілям ЄС. Згідно домовленостей з Паризької кліматичної угоди, яку світові лідери уклали 2015 року у Нью-Йорку, жодна нова інфраструктура викопного палива – а отже, і інфраструктура природного газу – не може бути побудована. Ми повинні зупинити використання викопного палива не пізніше 2050 року, та новий газовий термінал буде готовий не раніше 2025 року. Це ніколи не окупиться.

Тому, замість того, щоб вкладати мільярди євро у застарілі технології, Німеччина повинна фінансувати стійкі та екологічно чисті проєкти.

Велика загроза морським екосистемам

Природоохоронні організації в Європі дуже стурбовані – якщо проект буде реалізовано, Німеччина більше не зможе досягти цілей, визначених Паризькою кліматичною угодою 2015 року. Порушення зобов’язань Німеччини матиме катастрофічні наслідки для навколишнього середовища, і перші ознаки цього вже дають про себе знати.

Проблема забруднення води через протікання труб була відома ще під час будівництва першого проєкту “Північний потік – 1”. Тоді пожежній команді довелося очищати пляжі від чорних масних отруйних плям. На даний момент відомо, що компанія Північний потік -2 сподівалася приховати подібні інциденти і зараз. За даними Державного міністерства охорони навколишнього середовища Німеччини, будівельник трубопроводів виявив у дразі порушення, які можуть призвести до витоку газу і забруднення води. Про це не повідомили відповідальні органи, натомість приховали від ЗМІ і уникнули розповсюдження інформації. Крім того, при будівництві трубопроводу використовуються високотоксичні хімікати, які є шкідливими для здоров’я людей та морських тварин.

Відколи проект розпочався у 2018 році, Союз охорони природи Німеччини оцінює його дуже критично. Труби простягаються через п’ять морських заповідників, що призводить до непоправної шкоди для вразливого морського середовища Балтійського моря. Місцеві екосистеми знаходяться під загрозою зникнення або вже повністю зникли – і це відбувається без реальної потреби, оскільки в Німеччині немає короткострокового або довгострокового дефіциту газу.

Битва з вугіллям ще не закінчилася – але ми вже зіткнулися з наступною перешкодою. Уряди повинні розуміти – нам потрібні дії, а не слова, тому ми вимагаємо негайного виходу Німеччини з проекту «Північний потік -2»!

Влада лобістів

Трубопровід «Північний потік -2» – це не тільки надзвичайно забруднюючий проєкт, він також є прикладом тісних відносин між федеральним урядом та газовими лобістами. Дослідження, проведене LobbyControl та Corporate Europe Observatory, показує, як федеральний уряд Німеччини регулярно відстоює інтереси корпорацій. Наприклад, Міністерство економіки та енергетики Німеччини за зачиненими дверима домовлялося з представниками газової промисловості про те, що викопне паливо має відігравати важливу роль як технологія переходу на відновлювані енергоносії. При оцінці попиту на газ замість досліджень, замовлених федеральним урядом у науковців, були використані завищені цифри від компанії Північний потік – 2.

Німеччина підтримує “Північний потік -2”, оскільки Газпром має чудові зв’язки з вищими політичними колами. Одним із яскравих прикладів є колишній канцлер Герхард Шредер, який одночасно є головою комітету акціонерів Nord Stream AG та головою наглядової ради російської нафтової компанії “Роснефть”. Інший приклад – Маріон Шеллер. Колишня керівниця відділу енергетичної політики BMWi стала головною лобісткою Nord Stream у вересні 2016 року. Так званий діалоговий процес “Газ 2030”, організований німецьким енергетичним агентством Дена, відбувався повністю за зачиненими дверима протягом перших кількох місяців. Лобісти компаній зустрічалися з посадовими особами; Міністерство навколишнього середовища, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини навіть не було запрошено. Незалежне дослідження, проведене від імені Федерального агентства з охорони навколишнього середовища, не було включене до процесу діалогу, оскільки вчені прийшли до висновку, що, якщо кліматичні цілі будуть виконані, потреба в газі зменшиться. Крім того, “блакитний водень”, що виробляється за допомогою електрики з викопного природного газу, описаний у звіті діалогового процесу як CO2-нейтральний і рекомендований для використання, що є очевидною брехнею.

На мою думку, під час кліматичної кризи ми зобов’язані цікавитися такими важливими питаннями та вирішувати актуальні проблеми. Вибір, який ми робимо сьогодні, безпосередньо вплине на майбутнє наших дітей. Наш обов’язок – вимагати від політиків негайного припинення таких руйнівних проєктів! При прийнятті важливих рішень, більше уваги потрібно приділяти результатам та прогнозам наукових досліджень, а не інтересам лобістів!

Джерела

Обкладинка: Ulrich Baumgarten, Getty Images