Category: Проект

Локація: Бад-Мергентайм, Німеччина
Команда: Ірина Вакулик, Себастіан Нітка

Бад-Мергентайм розташований на північному сході Баден-Вюртемберга, в Тауберталі між річками Таубер і Вахбах, в регіоні Хайльбронн-Франконія. Місто пропонує широкий спектр освітніх можливостей, і тому виконує важливу функцію в галузі освіти.

З будівництвом нової початкової школи освітнє містечко “Ауенланд” стане більш потужним та ефективним. Це дасть дітям сусідніх існуючих та запланованих житлових районів доступ до шкільної освіти, а також можливість отримати освітню кваліфікацію відповідно до їх талантів та здібностей.

Нова початкова школа в житловій зоні маленького міста Бад-Мергентайм, з прибудовою, що містить їдальню та додаткові класні кімнати для групи продовженого дня, повинна бути розташована між діючим дитячим садочком та середньою школою. Новоутворене шкільне містечко повинне стати ідентифікаційним місцем для населеного пункту. Завдяки розташуванню та структурі новобудови, сполучна вісь між шкільними будівлями об’єднає їх в одне ціле та стане центральною зоною шкільного містечка. Метою конкурсу є створення початкового навчального закладу, учні якого частково користуватимуться існуючими приміщеннями сусідніх шкіл, такими як спортивні зали та відкриті майданчики. Школа ефективно взаємодіятиме з середовищем та відповідатиме вимогам сучасного навчального закладу, де діти від першого до четвертого класу матимуть доступ до якісних, світлих та просторих навчальних кабінетів, а також до кімнат для групової роботи та зони відпочинку.

Головний вхід знаходиться на північній стороні, навпроти автостоянки та автобусної зупинки. За простим, але чітко вираженим двоповерховим порталом відкривається репрезентативне фойє, яке є серцем будівлі та сполучає шкільні приміщення, такі як бібліотека, тренажерний зал, а також учительські кабінети. Посередині знаходяться просторі сходи, які ведуть до класних кімнат на другому та третьому поверхах. Крім сполучення, ці сходи виконують функцію загальної зони відпочинку та частково складаються з альпіністської стіни, де учні всіх класів можуть грати та розвивати свої фізичні здібності. Також у сходи інтегровані місця для сидіння та спілкування. Кожен поверх (крім першого) має дві багатофункціональні зони, які відповідно присвоюються кожному класу. Їх можна використовувати як для відпочинку у вільний час, так і для навчання в малих групах. Звідти учні мають доступ до лоджій, які при необхідності можуть бути використані як аварійні виходи.

Нова початкова школа буде виготовлена ​​з регіональних та екологічних будівельних матеріалів, таких як перфорована цегла та натуральна теплоізоляційна вата рослинного походження. Покрівля дитячого майданчика буде виготовлена з кольорових прозорих сонячних панелей, які, з одного боку, торкнуться оточення приємними барвистими відтінками, а з іншого – забезпечуватимуть школу електрикою. Універсальні плани поверхів дають можливість у майбутньому змінити використання будівлі, наприклад, переоснастити її під офісні приміщення. Міцні та легкодоступні матеріали, які використовуються економічно, підтримують ідею довговічності. Хоча школа обладнана системою охолодження, можна досягти приємної кімнатної температури і без неї. Тут передбачені двері та вікна зі спеціальними прорізами для нічної вентиляції. Масивні будівельні елементи охолоджуються природним шляхом, і тепле повітря виходитиме через мансардні вікна назовні, пропускаючи прохолодне повітря всередину.

Локація: провінція Чхунчхоннам, Південна Корея
Навчальний заклад: Korea Advanced Institute of Science and Technology

Темою цього проекту є планування нового адміністративного міста для 500.000 людей у провінції Чхунчхоннам у Південній Кореї. Головна ціль – отримати видатну та інноваційну концепцію планування та представити місто з частково самохідним транспортом як міську парадигму 21 століття. Тут запропоновані рішення важливих актуальних проблем, наприклад, зміни клімату, централізації та «освітньої лихоманки» – найбільшої соціальної проблеми корейського суспільства. Звичайно, поєднання різноманітних функцій, таких як наука, освіта, ІТ-послуги, екологічна промисловість, комерція і т.д. є вирішальним для успіху та процвітання нового міста, а також для реалізації інноваційного синергічного зв’язку між громадськістю та приватним сектором.

Передбачається, що автоматизовані транспортні засоби, включаючи самохідні таксі, різко зменшать кількість приватних автомобілів і відповідно затори. Застаріла і шкідлива ідея володіння автомобілем як символом статусу та багатства не повинна заохочуватись у зелених містах, тому я спроектувала це місто без відкритих наземних стоянок. Натомість там будуть багатоповерхові гаражі, що знаходяться у радіусі п’яти хвилин ходьби від кожного куточка міста. Там зможуть паркуватися автоматизовані таксі у неробочий час, а також численні відвідувачі цього нового вражаючого міста. Для громадян, які все ще мають приватні машини, підземних паркінгів у їхніх будинках та на роботі має бути достатньо.

Навіть найвіддаленіший район добре сполучений з центром завдяки частково автоматизованій системі громадського транспорту. Нове місто будуватиметься на пологих схилах по обидва боки річки, залишаючи три гірські вершини майже недоторканими. Вони стануть природними парками, спонукаючи мешканців вести здоровий спосіб життя та насолоджуватися природою. Через річку простягнулися три мости, які з’єднують обидва береги. Середній міст є частиною центру міста, який закритий для автівок, а інші два міститимуть важливі транспортні розв’язки та великі багатофункціональні майданчики, де проводитимуться публічні заходи, такі як концерти, виставки тощо.

«Освітня лихоманка» стане пережитком минулого, коли громадяни міста матимуть широкий вибір різних видів житла та професій, коли кожен зможе практикувати свій особливий спосіб життя, плекаючи такі духовні цінності, як демократія, автономія, свобода, креативність, любов до природи та людське спілкування. Нове місто приваблюватиме не лише навчальними закладами та науково-дослідними інститутами, а й мистецькими школами та консерваторіями, щоб кожен мав змогу почувати себе потрібним та знайти щось для себе. Екологічно чисті галузі, оснащені інноваційними технологіями, а також регіональне сільське господарство забезпечать жителів цього міста новими робочими місцями.

Місто коротких відстаней складається з безлічі різноманітних самодостатніх районів, кожен із яких має власні адміністративні громади, освітні, комерційні зони та просторі парки.

Локація: Трієст, Італія
Навчальний заклад: Технологічний інститут Карлсруе

Інститут океанографії у Трієсті – це морський науковий інститут, який утворює разом з Acquario Marino della Città di Trieste центр для освіти та досліджень. Інститут має бути побудований на пристані, який є видатним місцем, що з’єднує старе місто, порт та промисловий район.

Тут проводяться спостереження за Середземним морем, а також дослідження всебічних взаємозв’язків та змін у Світовому океані. Окрім дослідницьких кабінетів та лабораторій, у будівлі передбачена громадська частина з кафе та виставковим простором. Більше того, освітні, комерційні та громадські функції будівлі чітко не розмежовані, а це означає, що відвідувачі можуть поглянути на деякі приміщення та обладнання інституту і надихнутися наукою. Мета проекту – стати місцем зустрічей, де процвітають культура та дослідження та де такі актуальні проблеми, як зміна клімату, підвищення рівня моря та вимирання видів, привертатимуть увагу громадськості.

Із просторого фойє з інформаційним стендом відвідувачі можуть потрапити у виставковий зал. Кафе розташоване на північно-західній стороні, звідки відкривається чудовий вид на Середземне море. Кавітаційний канал інтегрований у виставку.

Є два ядра доступу, між якими простягається атріум. Він має різний, особливий характер на кожному поверсі. Кавітаційний канал, який розташований у центрі виставкового залу, видно і з другого поверху. Там також є невелика бібліотека та читальний зал, звідки видно лабораторії з двома дослідницькими басейнами. Третій поверх закритий для відвідувачів, він містить лабораторії, майстерні та кімнату для переговорів посередині. Навколо отвору в стелі організований стіл.

Інститут океанографії та сусідній Acquario Marino della Città di Trieste стануть вражаючим ансамблем у порту Трієста. В кінці пірсу знаходиться рухомий фільтр, який очищає воду в гавані від сміття та нафтових плям до того, як вона потече у відкрите море.

Більше того, регульовані зовнішні жалюзі для затінення інституту виготовляються з перероблених пластикових відходів, які були виловлені з моря. Сонячні панелі на даху майже повністю можуть покрити споживання електроенергії в інституті. Таким чином, я хотіла, щоб цей проект став виявом того, як архітектура та планування можуть допомогти у вирішенні екологічних проблем, з якими стикається Трієст.